З книги "Нариси історії Кролевця. - К., 2002"
Дубовицька криниця
Не роки, віки побутує серед людей легенда про Дубовицьку криницю, розташовану поблизу
автомагістралі Київ - Москва, неподалік с. Дубовичі Кролевецького району. З кожним
роком зростає кількість прочан до цілющого джерела в десяту п'ятницю після Великодня,
коли здійснюється святкова літургія. До цього часу історики, краєзнавці, священослужителі
намагаються зрозуміти таємницю, що з глибини віків дійшла до наших днів. Чому цілюще
джерело пов'язують з образом Пресвятої Богородиці ?
За народними переказами історія цього унікального місця сягає глибини XVI ст. і
пов'язана з образом Богоматері, ікону якої, начебто, саме в цьому місці знайшов
пастух і якого засліпило сіяння її . Але, як свідчать друковані джерела ікона була
знайдена в густій траві на березі р. Реть. Ось як це описано: "В с. Дубовичі Чернігівської
губернії знаходиться дуже древня ікона Божої Матері, що названа Дубовицькою. За
переказами вона була знайдена в густій траві на березі р. Реть в половині XVI століття.
Припускають, що вона була загублена військовим обозом, який віз церковне начиння"[2]
(переклад автора). В іншій книзі пишеться, що на початку XVII ст. ікона знаходилася
в хуторі Ретик в семи верстах від Дубовичів. Її легенда така: "В давнєє время, предположительно
в конце ХVІ-го века, во время военних смут, когда на Ретика, протекающего посреди
местечка, были пастбищные луга, в густой траве, как вероятно, военним обозом, незшим
награбленную утварь, обронена святая икона, пастух гнавший стадо, размахивая бичом,
ударил намеренно по св. иконе; показался свет, подобный блеску молнии, осветивший
пастуха; он упал на землю, и только проходившие люди вывели его с места и привели
к священнику; пастух, рассказал все о святой иконе, стал опять здоровым".
Отже, історія з двох джерел, можно сказати, збігається, за винятком віку, в якому
була знайдена ікона, а щодо місця, то вони однозначно вказують на берег р. Реті.
Тож знову повертаємось до питання: "Чому Дубовицька криниця й понині важається святим
місцем, а її цілюща вода, як стверджують люди різних поколінь, має чудодійні сили?"
Житель с. Тулиголове розповів, що за переказами старих людей, саме водою з цієї
криниці врятовано життя настоятелю церкви. Інші паломники розповідали, що виліковували
щитовидну залозу, органи травлення, але водою, освяченою в десяту п'ятницю після
Пасхи, коли здійснюється святкова літургія. Різні думки існують з приводу Дубовицької
криниці, однак всі вони зводяться до образу Пресвятої Богородиці. Побутує в народі
ще одна легенда, яка стверджує, що колись, проходячи мимо джерела і бажаючи вгамувати
спрагу, пастух нахилився, щоб напитися води, і побачив образ Божої Матері. Джерело,
як стверджують старожили, било з - під великої сосни, розташованої трохи вище від
того місця, де тепер зведено криницю.
Різні віки історії пережила криниця, а в часи атеїстичної боротьби її рівняли з
землею, закидали сміттям, та люди знову розкопували, очищали цілюще джерело і донині
струменить воно й дарує людям здоров'я та силу. Тут втамовували спрагу партизани,
бійці, що визволяли землю в роки Великої Вітчизняної війни, гоїли свої рани, омиваючи
цілющою водою. Останнім часом особливу увагу на Дубовицьку криницю звертають органи
місцевої влади. У 2000 році з ініціативи районної державної адміністрації і районної
ради за допомогою підприємств та організацій міста, громадськості району було впорядковано
територію навколо цілющого джерела, зведено цямрину, накриття. Увійде в історію
і рік 2002. Цього року на узвишші поблизу криниці зведено каплицю, де кожної десятої
п'ятниці щороку проводитиметься святкова літургія.
Література та джерела
1. Павлович П.А. Дубовичи имение Варвари Васильевни Кочубей, Глуховского уезда, Черниговской
губ. - К., 1903. - 146 с.
2. Поселянин Е. Богоматерь. - К, 1998.
З. Яковенко Ф. Бій біля лісової криниці // Кролевецький вісник, 1996. - №96. - С.2
Зінаїда КРАСЮК-СОРОКА
